Аминосол Нео 10%

Форма выпуска:
Дозировка:

Полная инструкция к препарату Аминосол Нео 10%

Состав

Розчин для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий від безбарвного до блідо-жовтуватого кольору розчин.

Способ применения

Аміносол® Нео 10 % застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії через центральну або периферичну вену. Дозування є індивідуальним залежно від ступеня метаболічного порушення і потреб організму в амінокислотах. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г амінокислот/кг маси тіла при парентеральному харчуванні. Добова доза 10-20 мл/кг маси тіла (еквівалентно 1–2 г амінокислот/кг маси тіла/годину), що відповідає 700–1400 мл розчину для пацієнта з масою тіла 70 кг. Максимальна швидкість інфузії 1 мл/кг маси тіла (еквівалентно 0,1 г амінокислот/кг маси тіла/годину). Максимальна добова доза 20 мл/кг маси тіла (еквівалентно 2 г амінокислот/кг маси тіла), що відповідає 140 г амінокислот для пацієнта з масою тіла 70 кг. Розчин можна застосовувати протягом усього періоду парантерального харчування. Дозування при нирковій недостатності: пацієнтам, які не перебувають на діалізі, рекомендується введення препарату у дозі 6-10 мл/кг маси тіла на добу (відповідно 0,6-1 г/кг маси тіла на добу). Для тих, хто перебуває на діалізі, призначати 12-20 мл/кг маси тіла на добу (що відповідає 1,2-2,7 амінокислот/кг маси тіла/добу). Дозування при печінковій недостатності: пацієнти з печінковою недостатністю не переносять підвищену кількість амінокислот, тому доза препарату для них становить 8-11 мл/кг маси тіла/добу (відповідно 0,8-1,1 г амінокислот/кг маси тіла на добу). Діти. Ефективність та безпека застосування препарату дітям вивчені недостатньо, тому препарат не слід призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Срок годности

2 роки.

Фармакологические свойства

Фармакодинаміка. Комбінований препарат для парентерального харчування (часткового або повного). Розчин має збалансований склад амінокислот, містить 8 незамінних амінокислот, які не синтезуються організмом людини: L-ізолейцин, L-лейцин, L-лізин, L-метіонін, L-фенілаланін, L-треонін, L-триптофан і L-валін, умовно замінні L-аргінін і L-гістидин (синтезуються організмом, але при деяких патофізіологічних станах, наприклад, при печінковій і нирковій недостатності, та у маленьких дітей – у недостатній кількості) і замінні амінокислоти. Усі амінокислоти знаходяться в L-формі, що забезпечує можливість їх прямої участі у біосинтезі білків. Фармакокінетика. Амінокислоти, що вводяться парентерально, досить широко розподіляються у тканинах організму. Використані у рамках повного парентерального харчування поряд з глюкозою і жирами (70/30 %), амінокислоти досягають збалансованої концентрації у крові через 3 години. Метаболізуються амінокислоти у всіх тканинах організму, використовуються в організмі у процесі синтезу білка і забезпечують енергетичні витрати організму. Затримка для незамінних амінокислот становить 99 % і більше, для замінних амінокислот – 97 % і більше. Невикористані амінокислоти піддаються дезамінації з утворенням сечовини, яка потім виводиться із сечею. При швидкому збільшенні концентрації амінокислот у крові вони можуть виводитися із сечею у незміненому вигляді, не встигаючи біотрансформуватися.

Показания

Парентеральне харчування (часткове або повне з додаванням жирових емульсій, електролітів і вуглеводів): при неможливості ентерального харчування;у тяжких випадках захворювань органів травного тракту (обструкція травного тракту, синдром мальабсорбції, запальні захворювання кишечнику, панкреатит, кишкові свищі);при травмах;при опіках;при сепсисі;при злоякісних захворюваннях;при підготовці до операції та після оперативного втручання.

Противопоказания

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;розлади метаболізму амінокислот;метаболічний ацидоз;тяжка ниркова або печінкова недостатність;шок;декомпенсована серцева недостатність;гіпоксія;гіпергідратація;гіперкаліємія;гострий набряк легенів;фенілкетонурія.

Меры предосторожности

Необхідно постійно контролювати кислотно-лужний і електролітний баланс, баланс рідини в організмі і стан функції нирок. При наявності гіпотонічної дегідратації перед початком парентерального харчування слід забезпечити організм рідиною та електролітами. Введення будь-яких розчинів амінокислот може спровокувати гострий дефіцит фолатів, тому хворим слід щодня вводити фолієву кислоту. Необхідно проявляти обережність при інфузії великих обсягів рідини хворим із серцевою недостатністю. При недостатності надниркових залоз, серцевій та легеневій недостатності необхідне індивідуальне визначення дозування. Ретельний клінічний та лабораторний моніторинг під час застосування препарату рекомендується проводити пацієнтам при таких станах: печінкова недостатність, ризик виникнення або погіршення вже наявних неврологічних розладів, пов’язаних із гіперамоніємією; ниркова недостатність, передусім при наявності гіперкаліємії, наявність факторів ризику, що сприяють виникненню або поглибленню метаболічного ацидозу та при азотемії внаслідок порушеного ренального кліренсу. При тривалому застосуванні препарату (кілька тижнів) слід ретельно контролювати параметри крові та фактори згортання. Введення препарату у великих кількостях може спричинити гіперкаліємію, особливо у хворих на цукровий діабет. Тому хворим, які перебувають у стані стресу, і хворим на цукровий діабет як І, так і ІІ типу при застосуванні даного розчину слід призначати невеликі дози інсуліну. Аргінін, що входить до складу препарату, може призвести до зменшення концентрації фосфору і збільшення концентрації калію у плазмі крові. Ці зміни особливо виражені у хворих на цукровий діабет. Слід приділити особливу увагу при введенні препарату у наступних випадках: пацієнтам, яким застосування розчинів обмежене при різних захворюваннях (Аміносол® Нео 10 %, розчин для інфузій слід вводити у кількості 1-2 літри на добу), при сепсисі, есенціальній гіпертензії, цукровому діабеті, гіпертермії, захворюваннях печінки різної етіології. При введенні великої кількості амінокислот може розвинутися печінкова кома. При додаванні стандартного парентерального харчування необхідно звернути увагу на його сумісність із препаратом. Застосовувати тільки прозорий розчин з неушкодженої пляшки. Будь-яка інфузія у периферичну вену може спричинити подразнення стінок судини і тромбофлебіт. Тому рекомендується щодня оглядати місце встановлення катетера. Якщо хворому також призначене введення жирової емульсії, то її варто вводити по можливості одночасно з Аміносолом® Нео 10 % для зниження ризику розвитку флебіту. Вибір місця встановлення катетера (центральна або периферична вена) визначається кінцевою осмолярністю суміші для інфузії у периферичну вену, межа осмолярності становить 800-900 мОсмоль/л. Необхідно враховувати вік, клінічний стан хворого та стан його периферичних вен. Необхідно суворо дотримуватися правил асептики, особливо при встановленні катетера в центральну вену. Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності або годування груддю препарат не застосовувати. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Аміносол® Нео 10 % не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Беременность

У період вагітності або годування груддю препарат не застосовувати. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Аміносол® Нео 10 % не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Управление автотранспортом

Аміносол® Нео 10 % не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дети

Ефективність та безпека застосування препарату дітям вивчені недостатньо, тому препарат не слід призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Побочные эффекты

При дотриманні режиму введення побічні явища не відзначалися. При застосуванні лікарських засобів, що містять у своєму складі подібний амінокислотний склад, відзначалася загальна слабкість, головний біль, підвищення температури тіла; реакції гіперчутливості, включаючи висипання, гіперемію шкіри, свербіж; бронхоспазм, задишку, зниження артеріального тиску аж до шоку; реакції у місці введення; почуття ознобу, збільшується виведення амінокислот через сечовивідні шляхи, ці явища зникають при припиненні введення препарату. Введення препарату в периферичну вену може спричинити подразнення венозних стінок. У результаті введення препарату зі швидкістю більшою, ніж допустима, може виникнути: нудота, блювання, підвищене потовиділення, пропасниця і тахікардія. Ці прояви оборотні і зникають після припинення введення препарату або скорочення часу і швидкості введення. Завелика швидкість введення препарату Аміносол® Нео 10 % може спричинити збільшення кількості рідини і порушення електролітного складу плазми крові (гіперкаліємія). При введенні Аміносолу® Нео 10 %, розину для інфузій у центральну вену через катетер у місці введення голки може бути ушкодження з подальшою геморагією та бактеріальним або грибковим тромбофлебітом. Аміносол® Нео 10 % може спричинити підвищення дефіциту фолатів в організмі, через що під час інфузійної терапії потрібне щоденне застосування фолієвої кислоти. В осіб із підвищеною чутливістю можливі алергічні реакції.

Взаимодействие

Не рекомендується неконтрольоване додавання інших лікарських засобів до розчину Аміносол® Нео 10 %. Перелік лікарських засобів, що допускаються до змішування з цим розчином: антибіотики: амікацин, ампіцилін, цефотаксим, цефтриаксон, доксициклін, еритроміцин, гентаміцин, хлорамфенікол, кліндаміцин, нетилміцин, пеніцилін, піперацилін, тетрациклін, тобраміцин і ванкоміцин;інші препарати: амінофілін, циклофосфамід, циметидин, цитарабін, дигоксин, допамін, фамотидин, фітоменадіон, фторурацил, фолієва кислота, фуросемід, гепарин, хлорпромазин, інсулін, кальцію глюконат, лідокаїн, метилдопа, метилпреднізолон, метоклопрамід, метотрексат, морфін, нізатидин, норадреналін, пропранол, ранітидин і рибофлавін.

Регистрация

№ UA/4102/01/01 от 14.12.2015. Приказ № 853 от 14.12.2015

Описание препарата «Аминосол Нео 10%» на данной странице является упрощенной и дополненной версией официальной инструкции по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с утвержденной производителем аннотацией.